У португальській Бразі стартував чемпіонат Європи серед університетів. У перший день змагань грали чоловічі команди (жіночі почнуть грати 17 липня). Відповідно, сьогодні свої перші поєдинки зіграли дві українські команди – ХНУ ім. Каразіна та НУ «Львівська політехніка». Пропонуємо Вашій увазі звіти від сайту «5х5» про ігри за участю наших представників.

Стартовий поєдинок для віце-чемпіонів України серед ЗВО мав дати відповідь на те, наскільки харків’яни готові до поєдинків на новому для себе рівні. І не сказати, що у складі «каразінців» немає недосвідчених хлопців – можливості кожного з них, в принципі, відомі українським вболівальникам, особливо тим, які слідкують за вітчизняним студентським футзалом. Але тут вже інший рівень. І підопічним Віталія Чернишова, безумовно, треба було зробити все для того, щоб команда з університету Лейрія не змогла знайти якихось аргументів проти гри харків’ян.

Стартова четвірка харків’ян, в принципі, була прогнозованою. З перших хвилин вийшли Лебідь, Васильєв, Моспан та Абакшин. Тобто, можна було би сказати, що у «каразінців» вийшла «ураганівська» трійка, підсилена Васильєвим, але ж ми пам’ятаємо, що Моспан вже залишив «Ураган». Розрахунок на цю четвірку був пов’яханий з її вмінням створювати тиск на чужі ворота. Що стосується воротарської позиції, то вона була віддана Панішеву.

Старт гри був за португальцями, які мали кілька небезпечних моментів і могли цілком реально змусити Панішева капітулювати. Але щастя було на боці підопічних Віталія Чернишова. Харків’яни все-таки з відповіддю не забарились, і скоро проявили себе Лебідь та Абакшин, але їх удари лише призвели до кутових. Зрештою, це дозволило трохи вирівняти гру. Але згодом португальці стали більше володіти м’ячем, і в одному з епізодів могли відкривати рахунок, якби не Панішев. Піренейці продовжували і надалі більше бути на м’ячі. По такій грі харків’янам залишалося сподіватись на контратаки. І одна з них могла стати результативною: Лебідь віддав гостру передачу, але Моспану дещиці не вистачило, щоб її замкнути. Такий же темп тримала і друга четвірка,яка мала свій момент, проте удару Терентьєва не вистачило точності. А найбільш небезпечним моментом «каразінців» протягом цього відрізку часу був удар у виконанні Масленнікова, після якого м’яч поцілив у поперечину. Цей епізод позитивно вплинув на українську команду, яка почала грати більш активно. Відповідно, біля воріт команди з Лейрії стало більш гаряче. Це змусило тренерський штаб португальців брати тайм-аут, але згаданий тактичний хід не вплинув на активність «каразінців».

За такої гри єдиний мінус у грі підопічних Віталія Чернишова був у плані набору командних фолів. За п’ять з половиною хвилин до кінця першого тайму у харків’ян було чотири порушення, а у португальців – жодного. Таку ситуацію міг розрядити гол, але Васильєв, який вийшов на ударну позицію після пасу Абакшина, влучив у стійку. Щоправда, гол все-таки стався, але він був забитий у ворота ХНУ. Португальці змогли розіграти кутовий та довели справу до удару. І якщо Панішев з першим ударом впорався, то з добиванням від Тьяго Сімоеша – ні. Це сталося на 17-й хвилині. Харків’яни спробували відповісти. Зокрема, Лебідь пробивав здалеку, але не влучив у ворота. У відповідь на це португальці забили м’яч після стрімкої контратаки. Більше того – вони це зробили з відкладеним фолом, і це для «каразінців» було вже п’яте порушення. Тому, їм треба було грати обережніше, аби не привезти собі дабл-пенальті. На це Віталій Чернишов відреагував тайм-аутом, після якого Панасенко замінив Васильєва у першій четвірці. Незадовго до кінця першого тайму Абакшин міг відквитати один м’яч, але з його ударом впорався голкіпер португальців.

Васильєв повернувся у першу четвірку харківської команди на початку другого тайму. Можливо, це і деталь, однак, після поновлення гри «каразінці» встигли створити небезпечний момент біля чужих воріт. Щоправда, забити швидкий гол не вдалося. Тим не менш, підопічні Віталія Чернишова продовжували шукати щастя біля чужих воріт. Щоправда, при цьому в деяких епізодах, намагаючись не дати суперникам відповісти, привозили фоли. Але все-таки українці проводили більшу частину першої половини другого тайму в атаці та мали моменти для того, щоб бодай би для початку відквитати один м’яч. Однак, португальці гравці буквально лягали під кожний удар, щоб зберегти свої ворота у недоторканості.

Та все ж таки на 28-й хвилині харків’янам вдалося забити. Абакшин вийшов на побачення з голкіпером університету Лейрія Пауло Феррейрою та забив. За кілька миттєвостей той же Абакшин мав дві реальні нагоди для того, щоб ще раз відзначитись, але переграти Феррейру не зміг. Надія у харків’ян з’явилась тоді, коли у піренейці здобули до свого пасиву п’ятий фол. За це підопічні Віталія Чернишова покарали своїх візаві голом. Спочатку здавалось, що слобожанці невдало розіграли штрафний, однак Лебідь взяв ініціативу на себе і не прогадав – 2:2. Такий розвиток подій теоретично був на руку «каразінцям». Тепер треба було лише скористатися цією психологічною перевагою. Але португальці показали, що не збираються миритися з таким розвитком подій. Наочно це показали удари, після яких Панішеву доводилося вступати у гру. По такій грі будь-яка помилка мала стати фатальною. В одному з моментів харків’янам пощастило, коли Рафаель Рамос з вбивчої позиції не влучив у вже порожні ворота (Панішев тут вже був відіграний). Але потім підопічні Віталія Чернишова почали чинити серйозний тиск на ворота своїх португальських візаві. Однак, піренейці не тільки вистояли, а і змогли перевести гру ближче до чужих воріт. Як результат – знову Панішеву довелося виручати свою команду.

Але за півтори хвилини до кінця другого тайму «каразінцям» вдалось вийти вперед. Лебідь зробив прострільну передачу на «п’ятачок», а там Панасенко зміг замкнути цей пас – 3:2. Португальці тут же пішли з п’ятим, і перший же розіграш зайвого приніс результат – Рубен Ріту оформив гол у ворота Панішева, який не встиг належним чином прикрити ближній кут. На це харків’яни відреагували спокійно. Вони організували позиційну атаку, яку все-таки зміг втілити у гол Абакшин, оформивши, таким чином, дубль. Португальці знову пішли з п’ятим, однак цього разу їм не вдалося змусити Панішева капітулювати. Отже, 4:3 – перемога ХНУ ім. Каразіна.

Зазначимо, що у іншому матчі групи «D, в якій грає ХНУ ім. Каразіна, університет Осієка переміг опонентів з Ізраїлю з рахунком 5:1.

ХНУ ім. Каразіна (Україна) – Університет Лейрія (Португалія) – 4:3
Голи ХНУ ім. Каразіна: Абакшин (2), Лебідь, Панесенко
Склад команди ХНУ ім. Каразіна: Панішев – Абакшин, Лебідь, Васильєв, Моспан – Пансенко, Терентьєв, Пугач, Масленніков.

Після перемоги ХНУ ім. Каразіна дуже великі сподівання були на те, що і «Львівська політехніка» зможе порадувати українських вболівальників. Так-то воно, в принципі, і сталося. Але тим, хто спостерігав на трибунах, довелося пережити багато неприємних хвилин.

Хоча нічого не віщувало біди. Після того, як у дебюті гри обидві команди обмінялись голами, львів’янам все-таки вдалося взяти гру під свій контроль. Галичани атакували грамотно та врівноважено, роблячи ставки на позиційні атаки. І подекуди це призводило до того, що французи десь залишали слабке місце, чим Легендзевич та компанія користались. Тому, і не дивно, що вже по ходу першого тайму перевага чемпіонів України серед ЗВО була відчутною і по грі, і по рахунку. Щоправда, трохи пізніше у гру почали втручатися суді. Мабуть, їм не подобалось те, що львів’яни переважають представників регіону, де роблять найвідоміше у світі вино, за всіма статтями. Тому, ближче до кінця першого тайму у підопічних Володимира Осінчука вже було п’ять командних фолів. А незадовго до перерви португальські арбітри призначили у ворота «політехніків» два дабл-пенальті, які фактично були висмоктані з пальця. Вибачайте за мій сленг, але тут вже доводиться писати так, як є, адже арбітраж у цій грі не витримує жодної критики. Однак, справедливість все-таки є, що і підтвердили два 10-метрових, які французи не реалізували. Зокрема, у першому випадку м’яч влучив у стійку, а у другому блискуче зіграв Войтович. І все це відбувалося за рахунку 6:2 на користь львівської команди.

У другому таймі галицькі футзалісти спробували зробити акцент на тому, щоб менше фолити. І дійсно – така тактика, в принципі, у деяких епізодах виправдовувала себе. Однак, у решті епізодів французи, ніби відчувши, що проти них грають не так жорстко, почали нав’язувати силову манеру гри, виграючи при цьому багато єдиноборств. Також неможливо не відзначити, що шампанці мали кілька дуже небезпечних моментів, але вдало грав Морикишка. Тим не менш, той тиск, який французькі футзалісти намагались чинити на ворота львів’ян, почав давати свої плоди після екватору другого тайму, коли їм вдалося відіграти три м’ячі. Тут не допоміг навіть взятий тренерським штабом «політехніків» тайм-аут. Більше того – почали «працювати» арбітри, які раптом захотіли вирівняти кількість фолів у обох команд (у португальців) вже було п’ять). Тому, чи варто дивуватись, що у деяких епізодах абсолютно звичайна боротьба трактувалась як фол у бік українців, у той час як порушення правил з боку французів ігнорувались? Ясна річ, що за такого перебігу подій галичани змогли набрати п’ять фолів. А враховуючи той факт, що рахунок був 6:5 на користь українських футзалістів, а грати залишалось мало часу, то будь-який контакт міг би стати фатальним. За 40 секунд до кінця другої половини зустрічі арбітр таки знайшов привід для шостого фолу – гравець французької команди прийняв м’яч на «стовпа» у штрафному майданчику львів’ян і, одразу відчувши натяк на гру з боку нашого футзаліста, впав. Абсолютно «лівий» пенальті, якщо чесно. На щастя львів’ян, Войтович відбив цей 6-метровий. А вже за три секунди після цього у ворота французів був призначений 10-метровий, який, щоправда, нашій команді не вдалося реалізувати. Тим не менш, галицьким футзалістам вдалося відстояти цю мінімальну перевагу в рахунку та перемогти. Щоправда, такий результат може негативно вплинути на подальшу боротьбу за вихід у чвертьфінал. Але про це ми подумаємо пізніше.

Наступний матч у рамках групового турніру «Львівська політехніка» зіграє 18 липня. Суперником галичан буде команда-господар змагань, університет Міньйо.

Університет Шампаня (Франція) – НУ «Львівська політехніка» (Україна) – 5:6
Голи «Львівської політехніки»: Пелех (2), Легендзевич, Радевич, Гасюк, Панасюк
Склад «Львівської політехніки»: Морикишка, Войтович – Радевич, Пелех, Панасюк, Ковальчук – Гасюк, Ременець, Легендзевич, Косий

Прес-служба Асоціації футзалу України